Закрити
Проблемно-моделюючі ігри в музичному навчанні молодших школярів
05 Квітня 2017, 09:53 , Переглядів: 1857
FacebookTwitterLivejournal
Проблемно-моделюючі ігри в музичному навчанні молодших школярів Фото: svetlana-plus.ucoz.com Проблемно-моделюючі ігри в музичному навчанні молодших школярів

У статті актуалізується значення музичних ігор у процесі музичного нав­чання та виховання молодших школярів у загальноосвітній школі.

Окреслено завдання застосування музичних ігор у навчанні учнів початкових класів. На основі класифікації музичних ігор Т. Дорошенко, автором статті означено музично-дидактичні, музично-ритмічні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі (творчі) ігри, наведено приклади проблемно-моделюючих музичних ігор із віршованим і нотним авторським матеріалом, що можуть використову­ватися в процесі сприймання музики, виконавській (вокально-хоровій, музично-ритмічній, музично-руховій), творчій діяльності, під час опанування понят­тями музичного мистецтва.

Застосування ігрового методу в музичному навчанні й вихо­ванні учнів має значний досвід. Зарубіжні й вітчизняні педа­гоги використовували музичні ігри у своїх методичних системах (Е. Далькроз, К. Орф, 3. Кодай, В. Верховинець). Науковцями в галузі музичної освіти дошкільників і школярів (Н. Ветлугіна, О. Лобач, О. Кононова, Т. Дорошенко, Д. Кабалевський, О. Лобова) розробле­но класифікації музичних ігор, обґрун­товано їх потенціал, надано рекомен­дації щодо застосування в умовах уроків у загальноосвітній школі. Авто­рами зроблено висновки про значні можливості музичних ігор, їх доцільність у розвитку музичних здібностей учнів, виконавських навичок, творчих якостей, активізації мотиваційної сфе­ри, впливу на зростання пізнавальних інтересів школярів. Різноманітні музич­ні ігри представлені в посібниках (Г. Букреєва, М. Батицький, Б. Бончак, К. Буц, І. Веремійчук та ін.).

Особливо важливий цей метод у початковій школі з огляду на вікові особливості молодших школярів - пізнавальний процес відбувається ак­тивніше й ефективніше за умови вико­ристання цікавих за змістом і формою музичних ігор. Ґрунтуючись на кла­сифікації музичних ігор Т. Дорошенко, нами означено музично-дидактичні, музично-ритмічні, сюжетно-рольові і проблемно-моделюючі (творчі) ігри та наведено приклади останнього з цих видів музичних ігор з авторським вір­шованим і нотним матеріалом на до­помогу вчителям музики у початковій школі, що складає мету даної статті.

Значущість музичних ігор у навчально-виховному процесі незаперечна, насамперед, вона обумовлена тим, що ігровий підхід у навчанні дозволяє ре­алізувати природну потребу дітей до творчості, надає можливостей виявити свої здібності, власний потенціал [1, с.53].

Музична гра дозволяє активізувати діяльність учнів, тому що вона: органіч­но об'єднує триєдину мету навчання освітню, розвивальну, виховну; задо­вольняє різноманітні інтереси дітей - ігрові, пізнавальні, соціальні; збагачує коло уявлень про навколишній світ; впливає на розвиток психічних про­цесів (сприймання, уявлення, пам'ять, фантазія та ін.); сприяє формуванню активної особистості. Незаперечне значення має гра в навчанні, оскільки розвиває уважність, а отже, й краще засвоєння навчального матеріалу, а також - сприяє формуванню в дитини соціально прийнятних етичних норм поведінки та їх осмислення, налагод­жує комунікацію та взаємодію в колек­тиві та у відносинах «вчитель - учень» [4, с. 3]. Усе це стає можливим завдяки тому, що в музичній грі залучаються емоції і почуття дитини, а сама гра від­бувається в атмосфері захоплення, мо­рального задоволення всіх учасників, що сприяє вихованню доброзичливості, толерантності, взаємодопомоги серед учасників гри [1, с. 54].

Однак слід наголосити, що музична гра застосовується на уроці музичного мистецтва не тільки для розваги й ро­зумового розвантаження дітей (це тіль­ки одна з її функцій). Як зазначає Г. Тарасов, «творча музична гра для дітей серйозна діяльність: і за характером завдань і результатів цієї діяльності, і за значенням цієї діяльності у цілому для особистості дитини» [4, с. 11]. Завдяки вагомому педагогічному потенціалу та художнім можливостям музичних ігор сучасний урок музичного мистецтва стає повноцінним: гра перетворюється із розваги у форму, що забезпечує твор­че самовираження учнів засобами му­зичного мистецтва, здійснює активіза­цію пізнавального інтересу вихованців.

Дослідники підкреслюють багатофункціональність гри, що забезпечуєть­ся її складовими: мотиваційна складова гри впливає на підвищення ініціативи, творчий підхід, критичне мислення, цілеспрямованість; пізнавальна скла­дова гри дозволяє вирішувати питан­ня передачі мистецьких знань, умінь і навичок; діяльнісна складова сприяє одержанню нових вражень та навичок, оволодінню навичками взаємодії. Го­ловним чином гра є груповою формою роботи, в основі якої лежить змагання та мистецькі відкриття [2, с. 79].

Отже, необхідність і важливість гри в музичному навчанні та вихованні учнів початкових класів незаперечна: вона активізує пізнання школярами музичного мистецтва, позитивно позна­чається на мотивації учіння, розвиває музично-творчі здібності й забезпечує комфортне й радісне опанування музи­ки на уроках у школі.

До основних завдань застосуван­ня музичних ігор в роботі з молод­шими школярами належать: сприяння обізнаності учнів у царині музичного мистецтва (опанування школярами музичних категорій і понять, здатність до музичної діяльності); формування музичних вмінь та навичок, зокрема спроможності учнів самостійно засто­совувати їх під час сприймання, аналі­зу, виконання й оцінювання творів - вокально-хорових, інструментальних тощо; формування музичних інтересів та потреб школярів, ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва [4, с.45].

У музичній педагогіці існують різні класифікації музичних ігор. Н. Ветлугіна розробила серію музично-дидактичних ігор, що мають на меті розвинути сенсорні й музичні здібності дітей, ознайомити їх із засобами музичної ви­разності. Н. Кононова запропонувала класифікацію музичних ігор за видами музичної діяльності: до першої групи належать ігри під час слухання музики, співу, музично-ритмічної діяльності; до другої - ігри, що розвивають музич­ні здібності. На основі класифікації Н. Кононової розробила класифікацію музично-дидактичних ігор О. Лобач: виконавські; слухацькі; творчі; теоре­тичні. Різноманітні музичні ігри пред­ставлено сучасними науковцями й педагогами-практиками в посібниках на допомогу вчителям музики (О. Лобова, Г. Букреєва, М. Батицький, Б. Бончак, О. Лобач, О. Радинова, Г. Рігіна та ін.).

Ґрунтуючись на класифікації Т.Доро­шенко, яка виділила музично-дидактичні, музично-ритмічні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі (творчі) ігри [1, с. 56], означимо коротко їхні особли­вості й детальніше розкриємо один із видів - проблемно-моделюючі, наведе­мо їх приклади.

Спід зазначити, що в процесі викори­стання вчителем на уроці музики таких музичних ігор, школярі вправляються в пластичному переживанні музики, різ­ної за характером та жанром, через рухи тіла; відтворенні ритмічної пульсації му­зичного твору (удари, гра на шумових і елементарних музичних інструментах); відтворенні в рухах динаміки, напряму мелодії й висоти звучання; відобра­ження у вокальних творах музичного фразування; у сольному чи груповому виконанні-інсценізації казок, літератур­них творів, пісень із супроводом рухами; у грі на дитячих музичних інструментах, що сприяє розвитку виконавських умінь учнів [1,с. 54].

Музично-дидактичні ігри характе­ризує наявність правил, які визнача­ють напрямок розвитку гри, організо­вують її хід, забезпечують виконання навчальної мети. Музично-дидактичні ігри допомагають у цікавій формі по­чути, розрізнити, порівняти й оперувати засобами музичної виразності: співвід­носити звуки за висотою, розвивати по­чуття ритму, тембровий та динамічний слух тощо (прикладами таких ігор є му- зично-дидактичні ігри «Швидко-повільно», «Вгору-вниз», «Луна», «Дзеркало», «Веселі діалоги» тощо).

Музично-ритмічні ігри допомагають молодшим школярам опанувати понят­тям ритму в процесі відтворення за­пропонованих вчителем (іншими учня­ми) музично-ритмічних фраз, блоків [2, с. 80], тож в основі музично-ритмічних ігор лежить ігровий прийом «луна» (по­втор), що передбачає повторення рит­мічного малюнка (прикладами слугують такі вправи, як «Ритмічні декламації», «Оркестр», «Живий ритм» тощо). Зго­дом учні можуть придумувати свої рит­мічні формули, імпровізувати з ними, уявляючи рухи, ходу різних персонажів, казкових героїв та ін.

У сюжетно-рольових іграх відбу­вається входження дитини в художній світ твору та рольових взаємин, де учні виявляють і розвивають творчі й ар­тистичні здібності. Часто сюжетно-рольові ігри будуються на змісті пісень, народних танців, обрядових дій. Так, учитель музики може використати ма­теріали збірки В. Верховинця «Весня­ночка», українські народні казки. Най­більше можливостей мають сюжетні діалоги, які характеризують основних персонажів, зокрема, з опери К. Стеценка «Лисичка, Котик і Півник», М. Коваля «Вовк і семеро козенят».

Ефективним засобом розвитку музично-творчих здібностей учнів є проблемно-моделюючі (творчі) ігри, в основі яких лежить імпровізаційна діяльність. Такі ігри потребують від уч­нів самостійного творчого вирішення завдань, виявлення оригінальних ідей, креативного підходу. До проблемно-моделюючих ігор відносять:

  • створення музичного супроводу або вокальних чи пластичних імпрові­зацій до запропонованого оповідання, картини, казки;
  • виконання завдань, пов'язаних із знанням особливостей мови музичного мистецтва («доведіть інтонацією, руха­ми, що...», «знайдіть словесну інтерпре­тацію...»);
  • колективне створення музичних ін­тонацій, поспівок для персонажів казок, поспівок за малюнками, віршами;
  • театралізація.

Для активізації процесу музичного навчання на уроці музичного мистецтва педагогу необхідно:

  1. Поєднувати різні види музичних ігор, зокрема, вокальні й інструмен­тальні способи музичного творення або імпровізації, музично-дидактичні й творчі, а також форми роботи з учня­ми - індивідуальну, групову, колективну творчість: дитячий оркестр, ансамбль. Підбір музичних ігор залежить від рівня розвитку музичних здібностей вихованців - їх діагностика дозволить педагогу визначити доцільність викори­стання на уроці тих чи інших видів.
  2. Застосовувати музичні ігри з до­триманням принципів системності й послідовності - не час від часу, а цілеспрямовано.
  3. Практикувати музичні ігри в різ­них видах діяльності на уроці - під час сприймання, виконання, творчості. Вво­дити в урок музичні ігри доцільно під час ознайомлення учнів з новими по­няттями та їх закріплення, аналізу-інтерпретації музичних творів, з метою розширення лексичного запасу та ін.
  4. Володіти ігровими методами та прийомами - емоційного стимулюван­ня, інтелектуального стимулювання, мо­тиваційного стимулювання, змагання.

Наведемо окремі приклади розро­блених нами проблемно-моделюючих ігор, введення яких в урок має опира­тися на наявні знання молодших шко­лярів, систематизувати їхні уявлення про виразні засоби музики, поняття музичного мистецтва. Особливість цих ігор лежить у необхідності подолання учнями протиріч: між уже відомими та новими знаннями, висновками, від­криттями, які необхідно «віднайти». Така відкритість, незаданість результату виконання завдання є його основною характеристикою.

Опис проблемно-моделюючих ігор здійснюватимемо відповідно до видів музичної діяльності учнів на уроці му­зики.

Виконавська діяльність на уроці музики

«Я - казковий герой». Учень пе­ревтілюється в одного з персонажів твору (опери, пісні) й від його імені залучає до одного з видів музичної діяльності (співу, гри на інструментах), пов'язаного з цим твором, інших уч­нів та оцінює їхню участь і виконання. Мета гри полягає втому, щоб розвивати активність кожного окремого учасни­ка, його музичні здібності, вміння пе­ревтілюватися. Наприклад, учень грає роль Мами-Кози з опери і пропонує ви­конати пісню козенят однокласникам - призначає їх на ролі й організує виступ.

«Я - квітка» виконується під класич­ну музику (наприклад, під музику П. Чайковського «Пролісок») і має на меті формування вмінь передавати мовою іншого виду мистецтва образ музично­го твору (квітки). Перед виконанням гри вчитель може запропонувати творче групове моделювання тих рухів, якими діти могли б зобразити весняні квіти. А потім - під звучання твору П. Чайковського «Пролісок» і декламацію вірша І. Дубровіної кожен учень створює влас­ний пластичний етюд (таблиця 1).

Таблиця 1

Сьогодні будете не діти, А весняні перші квіти. Спочатку насіння у землю саджають, А потім із нього квітки виростають. Учні присідають, немов квіти на клумбі.
Дивіться - он сходи вже перші з'являються - Повільно росточки з землі піднімаються. Повільно піднімаються, руки тримають перед собою - долонька до долоньки.
А сонечко світить і манить до себе, і тягнуться паростки вище до неба. Піднімають повільно руки вгору.
Сонечко квіти усі привітали - Голівки лагідно понахиляли. Руки вгорі, пальці розведені, легко тріпо­чуть кистями рук.
Вітер їх тихо й грайливо гойдає - їм - до вподоби, і він про це знає. Руки через сторони розкриваються.
На нас подивіться, які ми красиві! Розквітли для вас, тому дуже щасливі. Хлопчики вклоняються, дівчатка роблять реверанс.

«Музична історія» покликана розви­вати артикуляцію й готувати співочий апарат до вокально-хорової роботи, активізувати слухову увагу школярів. Вчитель (учень) розповідає історію та пропонує відтворити її зміст шумами, звуками, ритмом. (Наприклад: одного зимового ранку у віконце оселі, де меш­кала дівчинка, постукали дзьобом пташ­ки - їх було багато, вони вистукували різні ритми (стук-стук-стук - вистукуємо олівцями по парті різні ритми). Своїм візитом вони повідомляли про настання зими і перший сніг. Дівчинка одяглась і ступила за поріг. Вітерець прошелестів гілками дерев (ш-ш-ш). Перший сніжок приємно порипував під ногами (рип-рип). Раптом налетіла хурделиця (у-у-у), лякаючи дівчинку. Але вона тільки засміялася (ха-ха-ха), поплескала в до­лоньки (плеск-плеск - плескаємо різні ритми) й пострибала на одній ніжці (плескаємо по колінах). А ще - насипала зернят пташкам, і ті радісно залопотіли крильцями (звуки на вибір).

Гру-поспівку «Чотири сезони» (сл. і муз. І. Дубровіної) (табл. 2, рис. 1) ви­користовують з метою розспівування класу перед вокально-хоровою робо­тою. Спочатку вчитель проспівує фрази, а учні вгадують за прикметою пору року й називають її. Потім пісню розучують і виконують у класі.

Таблиця 2

 

1. Тихо дощик накрапає. (Осінь).
Листя з клена опадає. (Осінь).
З півдня птахи прилітають. (Весна).
Проліски вже розквітають. (Весна).

2. Сливи, груші дозрівають. (Осінь).
Ліс в зелене одягають. (Весна).
Вже канікули у школі. (Літо).
А комбайн працює в полі. (Осінь).

3. В річці вже купатись час. (Літо).
Замерзла ковзанка для нас. (Зима).
Солов'ї в гаю співають. (Весна).
Рукавички одягають. (Зима).

4. Горобина дозріває. (Осінь).
Сніг всю землю покриває. (Зима),
І Великдень скоро буде. (Весна).
Вже город саджають люди. (Весна)

Рис. 1

Чарівна палиця» (таблиця З, рис. 2). Гра вчить правильно відтворювати рит­мічний малюнок. Для гри потрібна гім­настична палиця (її можна прикрасити фольгою). Гру можна виконувати у класі - тоді палиця передається від одного учня до іншого, а також і на майданчику - тоді учні стають у коло, ведучий з пали­цею в руці - у середині кола; учень-ведучий придумує та простукує палицею будь-який ритмічний малюнок і просить когось із товаришів повторити. Якщо повтор правильний, то цей учень стає в центр кола, і гра продовжується. Якщо ритм відтворено неправильно, - веду­чий показує на іншого учасника, який повторює загаданий ритм. Потім усі ра­зом плескають цей ритмічний малюнок.

Таблиця 3

Ми весело крокуємо, по колу ми крокуємо,
Ноги піднімаємо, руками махаємо.
Учні співають та крокують по колу.
Тепер треба зупинитись І не можна помилитись. Зупиняються
Один, два, три, - не проґав,
Ритм придумай і заграй
Плескають по колінах.

Рис. 2

«Жуки» (таблиця 4). Гра спрямована на покращення координації рухів (на час проведення вправи можна ввімкнути ау- діозапис звуків природи). Слова заклички на початку гри: «Стати жуками ви б хотіли? То ж збирайтесь! Полетіли!»

Таблиця 4

Час нам трішки подзижчати:
Ж-ж-ж-ж...
Учні-жуки літають по всьому залу і дзиж­чать.
На квітах час відпочивати:
Жим-жим, жим-жим...
Стоять і злегка присідають - жук погой­дується на квітці.
Від квітів яскравих кругом аромат. Вдихають носиками квіткові аромати.
В яскраві обнови прибравсь увесь сад. Розводять руки в сторони.
А тепер підкріпитись усім нам пора. Гладять свої животи.
Що на сніданок? Звичайно, кора:
Ням-ням, ням-ням...
Активно промовляють слова, ніби жують.
День погожий, сонце гріє -
Кожен промінцю радіє.
Піднімають руки догори і погойдують ними.
Мимоволі заспіваєш.
Заспіваєш? Заспіваєш!
Усміхаються, звертаючись одне до одного.
Заспіваємо дзижчалку:
Жу-жу-жу, жу-жу-жу.
Співають три звуки звукоряду вгору-вниз.
А тепер нам час ляга-а-а-ать. Потягуються
Аж до ранку будем спа-а-ать. Позіхають і лягають на килимок (або кла­дуть руки під щоку).
Тс-с-с-с... Палець прикладають до рота, заплющують очі.

Творча діяльність (музична, ритмічна, шумова імпровізація)

«Маленький композитор». До за­пропонованого тексту (окремі фрази з пісень, приказок, прислів'їв) створити ритмічну формулу або акомпанемент (ритмічний, вокальний, інструменталь­ний).

«Запитання-відповідь». В основі гри - імпровізація відповідей на музичне за­питання вчителя, наприклад: «Чи гарна пісня?» (На початку роботи з цією грою запитання краще добирати дуже короткі й на одній висоті, поступово розширюю­чи звуковий діапазон). Завдання учня, до якого звертається вчитель, заспівати від­повідь, наприклад: «Дуже гарна!» тощо.

«Ритми тиші» пропонує учням ви­конання ритмів на шумових інструмен­тах і придумування власних.

«Придумай рекламний слоган». Гра складається із завдання (учні мають прослухати фрагменти музичних творів, які вивчали в класі, назвати ці музичні твори та їхніх авторів) і власне гри - спробувати створити рекламний слоган (у формі римованих рядків) та прочита­ти їх як ритмодекламацію. Приклади:

1. Українська музика, мелодійна мова,
В моїм серце лине із віків розмова.

2. Степового й Лисенка, Скорика я знаю,
На уроках музики твори їх вивчаю.

3. Щоб ростити духовність, рід свій пам'ятати,
Українську музику треба шанувати.

4. Пісні вкраїнські всі у світі знають,
Діти їх вивчають і разом співають.

Опанування мови музичного мистецтва

Гра «Придумай казку». Учням пропо­нується придумати казку за вивченим матеріалом з будь-якими героями та сюжетом, однак таку, щоб вона відобра­жала суть навчального матеріалу, тлума­чила зміст музичного поняття тощо. Про­понуємо приклад музичної казки.

Було тихо, дуже тихо:
Ніч на всій землі.
Боязко годинник тікав
В мене на столі.
Учні виконують на трикутнику ритм: тік-так, тік-так...
По всьому будинку тиша
Тихо розповзлась.
Боязко годинник тікав.
Мишка десь шкреблась.
Учні виконують на трикутнику ритм: тік-так, тік-так...
Учні пальчиками шкребуть по столу.
По всьому будинку тиша
Тихо розповзлась.
Боязко годинник тікав.
Мишка десь шкреблась.
Цвіркунець пілікав.
Котик солодко мурчав.
Учні виконують на трикутнику ритм: тік-так, тік-так...
Учні пальчиками шкребуть по столу.
Звук на дитячих струнних інструментах (гітара).
Голосом: «Мр-р-р...»
По всьому будинку тиша
Тихо розповзлась.
Боязко годинник тікав.
Мишка десь шкреблась.
Цвіркунець пілікав.

Козлик мекав.
Кабан хрюкав.
Котик нявчав.
Хтось заплакав.
Тиша розповзлась.
Учні виконують на трикутнику ритм: тік-так, тік-так...

Учні пальчиками шкребуть по столу.
Звук на дитячих струнних інструментах (гітара).
Тремболо на бубні.
Провести паличкою по металофону.
Голосом: «Мр-р-р...»
Звук іграшки-пищалки.
Усі затихають.

Казка про Королівство Музики

Якось наснився композитору сон про королівство Музики. У ньому жила ко­ролева Музика з двома доньками - Ме­лодією та Гармонією. Прислуговували Мелодії пані Інтонація та пані Музич­на Фраза, які допомагали створювати надзвичайно гарні співанки. Мелодія мала один голосочок, але він був витончений і красивий, як у оперної співачки, а Гармонія мала багато голосів, але всі вони підспівували Мелодії. Ще в коро­леви Музики були сини - Ритм і Тембр. Ритм був витівником: він міг змінюва­тися - від чого музичні твори набували різного характеру і ставали то плав­ними, то гострими, то насмішкувати­ми, то бадьорими. Тембр же мав багато друзів - музичних інструментів і оби­рав будь-кого для тої чи іншої музичної партії. «Як багато у мене помічників...», - подумав композитор і в ту саму мить прокинувся. Але сновидіння надихнуло його на новий музичний твір. А який? Про це ми скоро дізнаємося.

Висновки.

Використання музичних ігор у практиці музичного навчання мо­лодших школярів є необхідним і важ­ливим, оскільки передбачає виконання низки завдань, пов'язаних із загальним і музичним розвитком вихованців, і від­повідає їхнім віковим інтересам і по­требам. Перед використанням музичних ігор педагог має ознайомитися з теоре­тичним аспектом - їх класифікаціями, пропонованими науковцями та прак­тиками, обрати найбільш придатну для себе систему ігор, усвідомити комплекс завдань, які вони вирішують. Наступ­ним етапом є проведення діагностики музичного розвитку класу й окремих учнів, яким, власне, і пропонуватимуться музичні ігри, адже вони насамперед ма­ють дидактичну мету - розвиток тієї чи іншої навички, відпрацювання прийо­му, наприклад, у вокально-хоровій ро­боті тощо. Тож педагог має спиратися у виборі гри на результат свого конста­туючого дослідження. Тому такий вибір залежатиме від мети та завдань, що по­стають перед учителем у кожному кон­кретному випадку.

В основі проблемно-моделюючих ігор, що є ефективним засобом розвит­ку музично-творчих здібностей учнів, лежить імпровізаційна діяльність. Такі ігри потребують від учнів самостійного творчого вирішення завдань, виявлення оригінальних ідей, креативного підходу. До таких ігор належать: створення му­зичного супроводу чи імпровізацій; ви­конання завдань, пов'язаних із знанням мови музичного мистецтва; колективне створення музичних інтонацій, поспівок; театралізація. З метою активізації му­зичного навчання педагогу слід поєдну­вати різні види музичних ігор, а також форми роботи з учнями; застосовувати музичні ігри з дотриманням принципів системності й послідовності; практи­кувати їх у різних видах діяльності на уроці; володіти прийомами емоційного, інтелектуального, мотиваційного сти­мулювання тощо.

Подальші дослідження слід спрямо­вувати на розробку різних видів ігор, які б вирішували завдання музичного та загального розвитку молодших шко­лярів.

Список джерел

  1. Дорошенко T. Ігри у навчанні музики / T. Дорошенко // Початкова школа. - 1996. - № 9,- С. 38 -41.
  2. Кельманович Л. Игра как форма худо- жественной деятельности на уроках музьїки /Л. Кельманович. - Москва : Академия, 2005. -150 с.
  3. Лобач О. Музично-дидактичні ігри в школі : метод, рекомендації. - Полтава : Ви­давництво Полтавського державного педа­гогічного університету імені В. Г Короленка, 2004.-70 с.
  4. Тарасов Г Психология художественной игрьі (на материале уроков музьїки в І-ІІІ классах) / Г. Тарасов // Музьїка в школе. - 1988,- № 1,- С. 15-19.

References:

  1. Doroshenko, T. (1996). ihry и navchanni muzyky [Games in teaching music]. Pochatkova Shkola, 9, 38-41.
  2. Kelmanovych, L. (2005). igra kak forma khudozhestvennoi deiatelnosti na urokakh muzyki [A game as a form of artistic activity at Music lessons]. Moscow: Akademiia.
  3. Lobach, O. (2004). Muzychno-dydaktychni ihryvshkoli [Musical didactic games at school: Guidelines]. Poltava: Vydavnytstvo Poltavskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni V.G.Korolenka.
  4. Tarasov, G. (1988). Psikhologiia khudozhestvennoi igry (na materiale urokov muzyki v i-ill klassakh) [Psychology of art games (based on music lessons in i-ill grades)]. Muzyka v Shkole, 1,15-19

Журнал "Мистецтво та освіта" № 1 (83), 2017

Автор: Дубровіна Ірина Володимирівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри філологічних, соціально-гуманітарних та суспільних дисциплін КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти», м. Біла Церква, Україна
Видалити Відміна
Забанити Відміна